logo
  • Наказ Міністерства охорони Здоров’я України 17.02.2016 № 104
    Реєстраційне посвідчення № UA/0610/01/01
  • Консультації
    0(4343)6-02-94
    0(4343)6-40-20

Сторінка новин

  • Бластомуніл® – Природний імуномодулятор, виділений з клітин молочнокислих бактерій

    Теорія та практика застосування

    Стан здоров’я сучасної людини з позиції імунології характеризується двома показниками: зниженням імунологічної реактивності населення в цілому і, як наслідок, підвищенням гострих та хронічних, інфекційних, онкологічних та інших захворювань. Тому, не випадково, така велика зацікавленість лікарів майже всіх найрізноманітніших спеціальностей до проблеми імунотерапії. Препарати, що діють на імунну систему, широко застосовуються в клінічній практиці при самих різних захворюваннях.

    Сьогодні імунна недостатність – це загальна проблема суспільства. Близько 70% неселення України мають первинні, вторинні чи надбані імунодефіцити або недостатній імунний стан, що призводить до виникнення багатьох хвороб.
    Невпинне підвищення частоти захворювань на злоякісні новоутворення обумовлюється, як підвищенням вмісту канцерогенних чинників у навколишньому середовищі, так і зниженням імунологічно обумовленої опірності у населення до дії цих чинників. Така ситуація спостерігається у всіх розвинутих країнах і досить яскраво виражена в Україні, особливо після аварії на ЧАЕС. Антропогенне забруднення довкілля сприяло виникненню мутантних форм бактерій, вірусів та грибів.
    Крім того, з’явився новий тип хвороби – дегенеративний, із значною зміною структури клітин, для відновлення якої необхідні зусилля всього організму і особливо імунної системи.
    При пухлинній хворобі відбувається комплексне порушення імунного статусу. Спостерігають функціональний розлад Т-клітинної ланки, зміни з боку В-лімфоцитів, пригнічення фагоцитозу, порушення функціональних і структурних показників червоної крові. Часто неповноцінність імунної відповіді організму ускладнює перебіг злоякісного процесу, призводить до генералізації пухлинної хвороби. Проте свій внесок у поглиблення змін імунологічної реактивності таких хворих робить хіміо- та променева терапія, гормоно- й антибіотикотерапія, після припинення яких залишається так званий імуносупресивний шлейф, що триває від 3 тижнів до 2-3 місяців.
    Одним із основних побічних ефектів цитотоксичної терапії є пригнічення кровотворення, що супроводжується лейкопенією, імуносупресією, послабленням системи неспецифічного захисту організму та виникненням, внаслідок цього, ускладнень, які можуть стати безпосередньою причиною смерті хворого. Анемія, диспептичні прояви, погіршення загального стану пацієнтів знижують якість життя, призводять до переривання лікування або зменшення доз препаратів, а це, у свою чергу, обумовлює неефективність терапії та розвиток резистентності злоякісних клітин. Тому виникає потреба в додатковому лікуванні для запобігання та послаблення побічних ефектів цитотоксичної терапії.
    Монотерапевтичне лікування, наприклад, хіміотерапія тільки цитотоксичними, протипухлинними препаратами – малоефективна і не дає бажаних результатів, навіть у провідних клініках світу.
    Сьогодні не можна визнати лікування будь-якого захворювання кваліфікованим, якщо при цьому не враховано імунний статус хворого організму. Зважаючи на це, сьогодні значно зросла увага лікарів-онкологів до препаратів, здатних впливати на імунну систему хворого.
    Призначення препаратів хімічної або біологічної природи, що мають імунотропну активність, під час проведення основних методів традиційного лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями з порушеною імунною системою, а також у період ремісії з метою профілактики рецидивів та метастазів – це і є імунотерапія.
    Імунотерапія має низку переваг перед хіміо- і променевою терапією. Цей вид лікування діє на клітини новоутворень опосередковано через активацію імунної системи в цілому і безпосередньо – через активацію функцій її клітин-кіллерів, не ушкоджуючи імунотерапевтичних засобів. Імунотерапія не залежить від фази поділу пухлинної клітини і не підпорядковується лінійній залежності, як це відбувається, наприклад, у разі проведення променевої терапії.
    Речовини, що впливають на імунну систему, або мають здатність змінювати імунну реактивність залежно від її вихідного стану: підвищувати занижені чи знижувати підвищені (тобто патологічні) показники імунітету, належать до групиімуномодуляторів.
    Останнім часом велику увагу дослідники приділяють розробці імуномодуляторів на основі різних штамів молочнокислих бактерій, які мають значні імуномодулюючі, протипухлинні, протиінфекційні та протирадіаційні властивості, а також знижують небажану токсичну дію лікарських препаратів та променевої терапії.
    Найбільш дієвими і пристосованими до організму людини є імуномодулятори, які отримують з бактерій, що є природними стимуляторами імунної системи. Таким імуномодулятором є Бластомуніл, який одержують з клітин молочнокислих бактерій.
    Перевага Бластомунілу перед іншими, навіть широко відомими імуномодуляторами, в тому, що він містить унікальні високоочищені речовини, які є природними активаторами і регуляторами імунної системи. Бластомуніл впливає на системний рівень імунітету хворих: підвищує кількість Т-лімфоцитів та фагоцитарну активність мононуклеарних фагоцитів та дендритних клітин, зменшує кількість 0-лімфоцитів та концентрацію імунних комплексів, підвищує продукцію ІL-2, допомагає зберегти ендокринну функцію тимусу на фоні комбінованого та комплексного лікування злоякісних пухлин, гострих та хронічних інфекційних захворювань. Ефективно регулює лейкопоез, але є більш доступним за ціною і схемою застосування порівняно з відомими закордонними препаратами.
    Бластомуніл успішно використовується для лікування бактеріальних, вірусних захворювань, злоякісних пухлин, первинних та вторинних імунодефіцитів, які супроводжуються порушеннями функцій імунної системи.
    Практика шестирічного застосування Бластомунілу при лікуванні онкологічних та інших захворювань, в якості препарату супроводу, показала значне підвищення ефективності традиційних методів лікування, збільшення загальної та безрецидивної виживаності, можливість проведення повного курсу поліхіміо- та променевої терапії, зменшення кількості ускладнень.
    Препарат Бластомуніл, зареєстрований вперше в 2004 р, пройшов державну перереєстрацію і затверджений наказом МОЗ України від 11.03.2009 № 147. Реєстраційне посвідчення на лікарській засіб № ІІА/0610/01/01.

    Технологія створення імуномодулятора Бластомуніл захищена Патентом України № 65133А.

    Назва препарату “Бластомуніл®” захищена Свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 51629.

    “Науково-біотехнологічний центр “Ензифарм” висловлює щиру подяку співробітникам Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України і особисто професору Володимиру Сергійовичу Мосієнку за вагомий вклад у вивчення та впровадження вітчизняного імуномодулятора Бластомуніл.

Попередження – угода!

Сайт містить інформацію, що призначена для фахівців медичної та фармацевтичної галузей, вона не може бути використана для самодіагностики та самолікування і не є заміною консультації лікаря!